Від автора:
Насправді про «Королівство шахраїв», як і про «Шістку воронів», слід писати й говорити дуже-дуже обережно та вдумливо. Це той випадок, коли одне зайве слово чи – не дай Боже! – спойлер можуть зіпсувати весь процес читання і позбавити істинного задоволення від сюжетних твістів та поворотів. А книги ці такого не заслуговують!!! Тому далі буде може і дещо загально, але чесно-чесно, дуже старалася, щоб не спойлерно).
Бути хоробрим ще не означає не знати страху.
Лі Бардуґо «Королівство шахраїв»
Не налаштовуймо проти нас наших нових друзів, перш ніж вони хоча б матимуть нагоду нас зрадити.
Лі Бардуґо «Королівство шахраїв»
Продовження «Шістки воронів» українські любителі фентезі і пригод не просто чекали, а дуже чекали. Перша частина дилогії американської письменниці Лі Бардуґо в українському перекладі з’явилася в видавництві Vivat у 2016 році. Того ж року авторка презентувала продовження «Шістки» – «Королівство шахраїв», а вже зараз його перекладу дочекалися і вітчизняні поціновувачі жанру та фанати Покидьків.
Дія сиквелу відбувається за тиждень-другий після подій, якими завершується перша частина. Здійснивши неймовірне викрадення і не без труднощів повернувшись до Кеттердаму, команда, очолювана кримінальним генієм Казом Бреккером, стикається з труднощами, неприємностями та обманом, яких вони і уявити не могли. Але перш ніж рятувати честь і гроші, Покидькам потрібно врятувати близького друга, і дуже бажано при цьому більше нікого не втратити.
Місто, яке раніше давало Казовій банді прихисток і певною мірою навіть було домом, тепер стало небезпечним, старі вороги могутні як ніколи, нових стає щораз більше, шляхів відступу щодня меншає, а прагнення помсти волає дедалі голосніше. Можна не сумніватися: в Кеттердамі стане дуже гаряче, і небачена раніше, зухвала й майже неможлива афера от-от закрутиться…
Для тих, хто читав «Шістку воронів» (а «Королівство шахраїв» – це той випадок, коли читати першу частину є просто обов’язковим!) бальзамом на душу буде вже знайома манера оповіді, нагнітання ситуації, несподіваний, але своєчасний і дотепний гумор та – ніде правди діти – парочка рояльчиків в кущах. Сюжет книги – це знову великий квест, тільки наприкінці на героїв чекають не гроші, а дещо значно більше і важливіше.
Треба віддати Бардуґо належне: вона дуже майстерно поєднує авантюрно-пригодницьку лінію в стилі «Одинадцяти друзів Оушена» і «Впіймай мене, якщо зможеш» з глибоким розкриттям внутрішнього світу героїв. Їх шестеро, вони зовсім різні і водночас дуже схожі, у кожного з них свій біль і своя таємниця, своя буря в душі і своя жага чи то помсти, чи то спокою.
У «Шістці воронів» авторка розкриває минуле чотирьох головних героїв, Вілана і Джаспера вона приберегла для другої частини. Але це геть не означає, що Бардуґо забула чи знехтувала Казом, Інеж, Ніною або ж Матаясом. Їхній внутрішній світ теж розкривається і розгортається, до того ж робиться це з таким глибоким психологізмом, делікатністю і відвертістю, від яких герої стають дуже близькими і навіть дещо рідними. Підкупляє щирість оповіді письменниці і її вміння декількома словами, порухами руки чи поглядом очей кольору гіркої кави показати страшну і руйнівну бурю, яка панує в душі колишньої невільниці, колишнього солдата чи найстрашнішого хлопця у Бочці.
Власне, саме персонажі є окрасою дилогії Лі Бардуґо. Авторка не просто їх придумує, а наче виймає з себе. І Каз кульгає не просто так, і Ніна не може похвалитися шаблонними модельними розмірами. Бо такою є сама Лі. І зачіпає вона теми, дуже і дуже важливі й актуальні: сексуальне рабство і торгівля людьми (частину прибутку від книги авторка віддала у фонд боротьби з цим злом та підтримує інтернет-ресурси, покликані боротися з ним), ігро- і наркоманія, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), труднощі, з якими стикаються люди, котрі мають певні психічні та психологічні відхилення, гомосексуалізм, страх прийняти себе таким, яким ти є насправді, страх бути не прийнятим суспільством і близькими і багато інших моментів. Її вболівання за героїв щире і чесне, це помітно, це відчувається і це справді робить дилогію кращою.
І якщо вже мова зайшла про персонажів, то окрім Казової команди маємо ще один дуже вдалий і прекрасно розкритий образ – Кеттердам. Портове місто, велетенський храм торгівлі і місце, де можна знайти гріхи, розваги та злочини на будь-який смак – ось що таке Кеттердам!
Його прототипом став Амстердам ХІХ ст. І справді захоплює те, як майстерно жителька сонячної Каліфорнії Лі Бардуґо описує ці канали, гавані і порти, цю бруківку, стіни, вікна і шпилі, ці тумани, сирість і зрідка сонячне небо. Кеттердам у письменниці живе, дихає і відчуває. Це місто, по якому водночас і хочеться пройтися, і заразом здоровий глузд підказує, що є місця, куди потикатися не варто. Кеттердам – місце, де наївні не виживають, але й покинути яке – майже неможливо, навіть якщо маєш для цього всі засоби і можливості. Кеттердам – це красиво, атмосферно, небезпечно і дуже спокусливо. Бардуґо справді постаралася!
А от що «Королівству шахраїв» можна закинути – то це все ті ж роялі в кущах та певну втрату в динаміці. Казу Бреккеру і в першій книзі дуже щастило, а в продовженні такого везіння і вдалих збігів стало ще більше. Тут стало більше магії (що, можливо, і логічно, адже і Гриш стало більше, але все таки трохи скидається на шахраювання), більше найфантастичніших козирів в рукавах, більше неймовірного блефу, деякі сюжетні повороти здаються занадто шаблонними і невиправдано ускладненими. Власне, все це є типовим і характерним для даного жанру, але виникає відчуття, що трохи більше реалізму зробило б книгу захопливішою.
Ну і підводячи підсумки… Чи читати книгу? Так! Якщо любите фентезі, пригоди, екшн, цікавих персонажів, хорошу авторську подачу і вдалі письменницькі рішення – тоді однозначно читати! Якщо любите книги з хорошою історією – вам теж сюди! Якщо шукаєте втечі від буденності – дилогія Лі Бардуґо – це ваш квиток у світ пригод, змов і таємниць. Не проґавте!
P.S. Якщо після прочитання у вас виникне питання, коли чекати на продовження, то відповідь буде трохи невтішною, принаймні на даний момент: це завершена історія. Зараз Лі Бардуґо працює над новою дилогією, дія якої теж відбувається у Гришаверсі (світ, в якому відбуваються події трилогії Гриша і Кеттердамської дилогії) і буде присвячена королю Равки Ніколаї. Принаймні поки що письменниця не планує повертатися до історії Покидьків, але, зрештою, фінал «Королівства шахраїв» легко дозволяє їй це зробити.
Автор: Оксана Пелюшенко
Джерело: читай.юа
Зробити попереднє замовлення на книжку можливо в нашому інтернет-магазині
