Літо 1934 року.
В атмосфері одночасно і найсуворішої таємності, і загального тріумфу йшла підготовка перенесення столиці України з Харкова до Києва. Від'їзд уряду, як і планувалося, організували «на вищому рівні». Ось тисячі трудящих влаштовують «спонтанний» прощальний мітинг на привокзальній площі. Ось члени ЦК проходять повз почесної варти на перон. Проводжаючі урочисто підспівують звукам Інтернаціоналу. Тож не дивно, що те, що трапилося в цю мить жорстоке вбивство спочатку пройшло повз увагу. За службовим обов'язком, дружби, любові та інших обтяжливих обставин в розслідування виявляються втягнуті герої, вже полюбилися читачеві по книзі «Фуете на Бурсацькому узвозі».