У романі письменник розповідає історію хлопчика Бруно, батька якого, офіцера Третього рейху, направляють комендантом в Освенцим.
З віконця дитячої кімнати видно людей в смугастих піжамах, які живуть в нудних будиночках і чомусь оточені колючим дротом. Бруно йде туди і зустрічає Шмуеля - хлопчиська свого віку. Між дітьми зав'язується дружба.

Бруно живе в теплі і достатку і нічого не знає про війну, фюрера, концтаборах і євреїв. Шмуеля життя змусило рано подорослішати. Щоб не травмувати Бруно, він не розповідає йому про жахи існування за колючим дротом, не вимагає їжі. Шмуель ніби береже дитинство нового товариша, поблажливо прощаючи йому навіть зраду.