Роман «Деміан» — це глибоко особиста, суб’єктивно забарвлена сповідь героя. Вона виражає сподівання частини західноєвропейської інтелігенції, яка втратила віру у «стадні» ідеали попередньої епохи і стала на болісно важкий, але неминучий «шлях всередину», шлях утвердження своєї самобутності.
Кнульп — волоцюга за переконанням. Всім своїм життям, та й смертю теж, він демонструє переваги мандрівника, який відрікається від вузького осілого побуту в ім’я індивідуальної свободи. Його душа відкрита назустріч природі, красі, він цінує в людях не багатство чи суспільне становище, а душевні якості.