г. Харьков, 61037, ул. Н. Гомоненко, 10
Vivat книжный
интернет-магазин

Присутність — це найближчі п’ять хвилин

29.01.2019

Мрієте навчитисявпевнено долати перешкоди, вірити у власні сили, не зважатина чужу думку, радіти життю й контролювати своє тіло? Вважаєте, що позбутисятривоги й безглуздих передчуттів у стресових ситуаціях неможливо?

Емі Кадді, відома фахівчиня із соціальної психології, авторка цікавих розробок ізпсихології життєвого успіху й розвитку особистості, ділиться з читачами дієвими механізмами: як здобути владу над собою, досягти життєвихвершин, позбутися сумнівів у собі й навчитися «бути присутнім».

Пропонуємо ознайомитись з уривком тексту та дізнатись, як спрямувати свої сили на досягнення успіху.


 Присутність — це найближчі п’ять хвилин

 

Бути присутнім —означає не боятися сторонньої думки, долати перешкоди, скидати маски, щобналагодити справжній, глибокий зв’язок із людьми або сповна відчутипереживання.

Пем, штат Вашингтон, США

Бути присутнім —означає любити тих, хто вас оточує, і робити те, що робите для них, іззадоволенням.

Анонім, Хорватія

Бути присутнім — означає бути собою та впевненим у собі, хай би що сталося.

Абдельгані, Марокко

Це лише тривідповіді з величезної кількості тих, які я дістала. Своє запитання: «Як ви вважаєте, що таке присутність?» — я розмістила в інтернеті й отримала відповідіз усіх куточків світу. Мене вразило, якими багатогранними та водночас схожимивони були.

Цілком імовірно,що поняття присутності ще й досі видається вам туманним. Безумовно, у це словокожен укладає свій сенс. Які аспекти воно визначає — фізичні, психологічні,духовні? Чи описує воно саму особу та її стосунки з іншими? Чи є воно постійноюхарактеристикою або скороминучим переживанням?

Ідея постійної,трансцендентної форми присутності закладена у філософії та духовних практиках.Блогер Марія Попова пише: «Поняття присутності сягає коренями від відомого намзі східних практик поняття самоусвідомлення — уміння йти по життю, споглядаючийого з кришталевою чистотою, та бути цілковито присутнім у теперішньомумоменті». Поняття самоусвідомлення стало відомим на Заході ще в середині ХХстоліття завдяки, британському філософу Аланові Воттсу. За словами Попової, вінвважає причиною людських невдач і постійної тривоги звичку людей жити вмайбутньому, яке поки є лише абстракцією. Згідно з твердженням Воттса,«здебільшого ми відмовляємося бути присутніми: полишаємо своє тіло та поринаємов думки, неначе занурюючись у киплячий котел розрахунків, оцінок, прогнозів, занепокоєння,виносимо вироки собі й іншим та невпинно вдаємося до метахвилювань, тобтохвилювань стосовно хвилювань».

Домогтисяпостійного філософського самоусвідомлення сьогодення — вельми гідна мета, однакце не присутність, яку я досліджую й про яку пишу, і на те є кілька причин, глибоко захованих у нашій повсякденній реальності. Щоб віднайти постійне «кришталевопрозоре усвідомлення», людина потребує коштів на прожиття та можливостівирішувати, як саме витрачати власний час, сили й урешті-решт життя. Як це булоб чудово, коли в усіх нас була б така можливість, але в більшості її немає: не лишетому, що нам треба годувати сім’ю, піклуватися про рідних, виконувати роботу таоплачувати комунальні послуги, але й тому, що людський мозок не здатнийігнорувати всі думки, що відволікають нас, на всі сто відсотків. Ви лишеньспробуйте прочитати одну сторінку книжки або п’ять хвилин порозмовляти зкимось, і ви неодмінно (хоча й ненадовго) відволічетеся та візь метеся думатипро щось інше. А це означає, що слід шукати інші шляхи для цілковитоїприсутності й сили, яку вона дає.

Присутність, як яїї визначаю на сторінках цієї книжки, — це стан, у якому ми налаштовані навласні істинні думки, почуття, цінності й способи та можемо вільно їх виявляти. Осьі все. Це не тривале трансцендентне почуття. Воно є, і його нема. Ми відчуваємойого лише в певні моменти.

Ми присутні, коливідчуваємо власну силу, яка допомагає нам правильно налаштуватися на нашесправжнє «я». Цей психологічний стан дає змогу нам бути присутніми навіть унайнапруженіших ситуаціях, а зазвичай у таких ситуаціях ми почуваємосябезпорадними і нас пригнічують сторонні думки. Коли ми присутні, наша мова, виразобличчя, поза та рухи — усе спрямоване в одну точку. Все це синхронізовано тасфокусовано. І це внутрішнє поєднання, ця гармонія відчутна та резонує, аджевона реальна. Ми стаємо переконливими. Ми вже не змагаємося самі з собою: ми єтими, ким ми є. Прагнути бути присутніми — не означає намагатися розвинутихаризму, стати екстравертом або ретельно маніпулювати враженням, яке ми справляємона когось. Це означає шукати чесні та тривалі стосунки всередині самих себе, ізсамим собою.

Присутності, яку ямаю на увазі, можна досягнути поступово. Щоб її здобути, не знадобиться тривалепаломництво, раптове духовне осяяння або цілковите переналаштування власної душі.В усьому переліченому вище немає нічого поганого, просто кожне із цих завданьлякає своєю масштабністю. Для багатьох із нас вони занадто невловимі,абстрактні та належать до категорії ідеалів.

Замість цього япропоную зосередитися на намаганні досягнути стану психологічної присутності надосить тривалий час задля того, щоб упоратися з найскладнішими, доленоснимиситуаціями, які вимагають мужності (наприклад, співбесіда під час влаштуванняна роботу, важка розмова з близькою людиною, презентація ідеї, прохання продопомогу, виступи на публіці тощо).

Присутністьпроявляється в повсякденному житті. Я навіть сказала б, що в ній немає нічогонадзвичайного. На це здатні всі; просто більшість не знає, як викликати в себецей стан, коли він полишає людину в найкритичніші моменти життя.

Існує багатодосліджень психологічних і фізіологічних механізмів такого скороминущого стану.У мене для вас приємна новина: ми навчилися залучати ці механізми. Присутності можна досягнути, дещо підкрутивши такі «гвинтики», як пози тіла для душевногонастрою. У цей стан можна зануритися за власним бажанням. У певному сенсі для цьогослід дозволити тілу повести за собою розум, але про це згодом.

Чи допоможе такаприсутність досягти життєвого успіху в традиційному сенсі? Цілком імовірно.Проте важливішим є те, що вона допомагає ставитися до стресових ситуацій без звичноїтривоги, страху та безглуздих передчуттів, а потім виходити із цих ситуацій безспівчуття, сумнівів у собі та відчуття провалу. Натомість ви підете,усвідомлюючи, що зробили все, що від вас залежить. Що надали співрозмовниковіповне та точне уявлення про себе та свої можливості. Що продемонстрували йомусвоє справжнє «я». Що продемонстрували собі своє справжнє «я».

Життя постійноставитиме перед нами нові перешкоди, нові некомфортні ситуації, нав’язуватименові ролі — іншими словами, відбуватиметься все, що може вивести з рівноваги,викликати занепокоєння, змусити сумніватися в собі й своїй здатності спілкуватисяз людьми. Щоб бути присутнім, треба приймати ці виклики як належне. Присутністьне працює за принципом «усе або нічого» — інколи ми «випадаємо» із цього стануй нам доводиться починати все спочатку. Це цілком нормально.

Отже, нумо з’ясовувати все про ідею присутності. Подивімося, наскільки вона співзвучна зданими наукових досліджень, та застосуймо її не загалом у нашому житті, а дляконкретного моменту, що настане буквально через п’ять хвилин: коли ми прийдемона співбесіду щодо працевлаштування або вступу на навчання, підійдемо до м’яча,щоб пробити пенальті, розпочнемо дискусії про це складне питання з колегою або другом,представимо начальникові або інвесторові нову захопливу, але дещо ризиковануідею. Майбутнє розпочинається просто зараз. Саме тепер нам пощастить найбільше,якщо навчимося бути присутніми.

Подписаться на рассылку

 

50 грн
получить скидку *
* Скидка действует при заказе на сумму свыше 400 грн