Робота «Психологія сексуальності» видатного австрійського лікаря, психоаналітика і засновника методу психоаналіза Зиґмунда Фройда (1856—1930), що з’явилась у 1905 році, справила на сучасників враження вибуху гранати і стала визначним явищем не тільки в європейській науці того часу, а й у суспільному житті. Вона привернула увагу багатьох людей до цієї фактично закритої теми, тим самим значною мірою сприяла змінам їхнього уявлення про сексуальність. Вчений вперше торкнувся питання дитячої сексуальності, розглянув природу статевого потягу і різних сексуальних відхилень — перверсій.