Ерік-Емманюель Шмітт — сучасний французько-бельгійський письменник і драматург, філософ і сценарист, творчість якого перекладена понад 40 мовами. Його п’єси, романи та новели завоювали найпрестижніші мистецькі нагороди, а книжки, вистави та фільми — всесвітню славу та любов публіки різних культур і континентів.

У своїх творах Шмітт сміливо ставить найдражливіші філософські, релігійні питання, легко й витончено; якщо вірити критикам і журналістам, він — «Дідро ХХІ століття — серйозний інтелектуал, який, утім, ставиться до себе несерйозно», тобто з гумором і самоіронією. Письменник, що долає табу — межу людського мислення і розуміння, аби постійно знаходити нові сенси та цінності завдяки мистецтву літератури, театру і кіно.

У цій автобіографічній історії у ролі головного героя автор шукає розгадку генія Шопена та музики. Верленівський маніфест «Найперше — музика у слові!» набуває нового значення завдяки багаторічній школі гри на фортепіано та появі у житті автора ексцентричної жінки. Вона допомагає йому зрозуміти не лише музичне мистецтво, але нове мистецтво жити й творити-писати себе і світи. Молодий філософ у пошуках правдивого і справжнього в музиці потрапляє у великий світ літератури, десятиліттями відточує свій талант, аби осягнути словами те, для чого слів ще не існує...