Не всі злочини розкриваються. І не завжди вбивці дістають по заслузі, опиняючись у в’язниці. Надто якщо винні — підлітки. І надто якщо все це сталося чверть століття тому. Запевняю, ніхто й не згадає. Але на зустрічі випускників хтось обмовився, що школу планують трохи змінити. Передусім знести тренажерний зал… Я бачу в твоїх очах страх. А що ти бачиш у моїх? Її обличчя. І правду, яку ми давно вже поховали разом із тілом. Думали, що поховали… Злочин, який вже давно припав порохом часу та забутий усіма, тепер може розкритися?