Один партнер –
ніжний та чуйний. Один прагне близькості, інший – уникає її та замикається у
собі. Зазвичай такі стосунки досить швидко закінчуються. Притому, перший партнер
почувається скривдженим та покинутим, інший – винним та злим. Проте, психологи
Дін Деліс та Кассандра Філліпс впевнені: у більшості подібних випадків справа
зовсім не у нестачі любові, а у так званій пастці пристрасті. Маючи уявлення
про те, як вона працює, її цілком можливо здолати, а в ідеалі – уникнути ще до
того, як у стосунках виникла проблема.
Напочатку взаємин партнери дивляться один на одного крізь
рожеві окуляри. Обох бентежить новизна, поступове зближення. Люди однаково
зацікавлені у стосунках і однаково бояться їх втратити. Та з часом ситуація
може змінитись під впливом внутрішніх чи зовнішніх чинників. В першому випадку
хтось один може виявитись більш чутливим, більш потребуючим близькості. У
другому на заваді щастя можуть стати зовнішні чинники. Наприклад, в одруженій
парі чоловік може отримати підвищення, а жінка – народити дитину та тимчасово залишити
роботу. В такій ситуації виникає соціальний і психологічний дисбаланс. Звісно,
чоловік перейматиметься роботою, віддаватиме їй більше часу. Звісно, жінка
потребуватиме більше уваги та турботи. Не отримуючи її від супутника життя,
вона ображатиметься, почне звинувачувати його у байдужості. Чоловік, своєю
чергою, віддалятиметься все більше. Це замкнене коло і зветься пасткою
пристрасті. Як її побороти в однойменній книжці розповідають досвідчені сімейні
терапевти Дін Деліс та Кассандра Філліпс.
Що робити «слабкому»
партнеру
«Слабким» автори умовно називають партнера, який опинився
в позиції залежного, більш зацікавленого у взаєминах, і, зазвичай, більш нещасного
через «нерозділене» кохання. «Слабкі» в стосунках схильні вимагати уваги до
себе, звинувачувати партнера у байдужості, намагатись «заслужити» любов посиленими
залицяннями, коштовними подарунками, романтичними вчинками. Все це не працює, а,
зазвичай, тільки дратує «сильного» партнера, який віддаляється все більше. «Слабким»
психологи радять:
1. Бути
добрими до себе. Не намагатись заперечувати власний
смуток і ховатись від нього. Непогана ідея – звернутись по підтримку до рідних
чи близьких друзів, відвідати психотерапевта.
2. Адекватно
сприймати реальність. Проблеми у взаєминах нерідко
призводять до затьмареного сприйняття реальності. Це виявляється у думках на
кшталт «я ніколи не зустріну такого/такої як він/вона», «я назавжди залишусь
самотнім/самотньою», «я більше ніколи не покохаю знов». Людям, які відчувають і
думають про щось подібне, фахівці радять повернутись до реальності, об’єктивно
оцінити ситуацію та згадати власний бекграунд – адже щось подібне траплялось у
вашому житті раніше? І після цього ви все ж мали чимало щастя і любові. Тож
немає причин думати, що саме ці стосунки – найбільш значущі, а тим більш,
останні у вашому житті.
3. Не
боятись втратити взаємини. Парадокс пастки пристрасті полягає в
тому, що чим більше ви переймаєтесь через стосунки, чим більше боїтесь їх
втратити та докладаєте зусиль для їх збереження, тим менш цікавими ви стаєте
для партнера. Наберіться сміливості та дайте зрозуміти своєму партнерові: розрив
не стане для вас катастрофою, вам буде важко, але із часом ви навчитесь жити й
без нього.
4. Створювати
здорову дистанцію. Для того, аби залишатись цікавим для
коханої людини, надважливо залишатись цікавим для самого себе. Зверніть увагу
на занедбані сфери свого життя: на роботу, спорт, на зустрічі із друзями. Маючи
менше вільного часу, ви менше турбуватиметесь через неувагу партнера, і непомітно
для себе зменшите тиск на нього.
Що робити «сильному»
партнеру
Чимало хто з психологів звинувачує саме «сильного» (більш
холодного, байдужого, менше зацікавленого у збереженні взаємин) партнера у всіх
проблемах. Автори «Пастки пристрасті» зауважують: у виникненні дисбалансу завжди
винні обидва партнери. Більше того, в окремих випадках винні й зовнішні
обставини.
Дін Деліс та Кассандра Філліпс акцентують увагу на тому,
що не тільки «слабкому» у пастці пристрасті доводиться нелегко. «Сильні» почуваються
пригніченими, винними, починають вважати себе поганими людьми. Нерідко це
призводить до агресії, спрямованої і на себе, і на оточуючих, що лише підсилює
дисбаланс. То що ж робити у проблемних ситуаціях «сильним»?
1. Співчувати
собі. Сильні мають прийняти той факт, що вони сумніваються у
стосунках і не відчувають власної зацікавленості. І, головне, їм варто
перестати картати себе за це, розвинути емпатію і зрозуміти: вони теж
переживають непрості часи, і теж заслуговують на співчуття.
2. Приборкати
гнів. «Сильні» сердяться на своїх партнерів за те, що ті
розчаровують їх, а на себе – за власну байдужість. Коли відчуваєте, що гнів
переповнює вас, спрямуйте його не на себе чи свого партнера, а на проблему, яка
виникла між вами. Знайдіть у своєму роздратуванні ресурс, який допоможе
зберегти чи повернути кохання.
3. Поглянути
на партнера реалістично. Коли стосунки руйнуються, «сильні»
починають помічати недоліки свого партнера: обмежене коло інтересів,
нездатність підтримати бесіду на ту чи іншу тему, фізичні вади. Дуже важливо на
цьому етапі згадати, у що саме ви закохались на початку стосунків і
закцентувати увагу саме на позитивних якостях людини.
4. Пам’ятайте
про свободу вибору. У стосунках, що руйнуються, «сильні»
почуваються неначе у пастці: провина не дозволяє їм покинути партнера, та й
залишатись у стосунках вони більше не хочуть. Перш ніж почати працювати над
покращенням взаємин, ви маєте зрозуміти, що у будь-якому разі залишаєтесь
вільною людиною і маєте свободу вибору.
Що
робити парі, яка зайшла у глухий кут
Перше, що радять автори «Пастки
пристрасті» - навчитись спілкуванню без звинувачень. Тобто почати змінювати
формулювання «я тобі більше не потрібна, ти безсердечна людина» на «я почуваюсь
непотрібною/ним, і мені від цього боляче». Це – перший крок до налагодження
стосунків і єдиний спосіб встановити конструктивний діалог. Саме з нього
починається відновлення взаємин та повернення кохання у стосунки.
