Якісна книжка –
це не просто цікавий сюжет та яскраві герої. Це ще ідея, головна думка, яку
доносить автор та безліч паралелей – історичних, культурних, біографічних,
соціальних та політичних. Не звертаючи на них увагу, ми, фактично, втрачаємо
всю суть твору, і користі від такого читання приблизно стільки ж, як від
глянцевого журналу.
Створюючи новий твір, письменник ніби вибудовує тривимірний
світ. Ігноруючи те, що сховано поміж рядків, ми бачимо лише пласке зображення
замість повноцінної об’ємної реальності. Давайте розберемось, де у текстах сховані
всі ці виміри, яких іноді не три, а чотири, п’ять чи десять, та як, врешті-решт,
їх побачити.
Особистість
автора
Зрозуміло, що в кожну книжку митець закладає частинку
власної душі – свого досвіду, своєї історії, своїх думок та переживань. Перед
тим, як перейти до нової книжки, не полініться прочитати кілька сторінок з
біографії її автора. Тоді, гортаючи сторінки, ви зможете побачити набагато
більше особистого, чуттєвого. Адже наскільки глибоко сприймається поезія Василя
Стуса тими, хто знає, що частина її написана в таборах, в нелюдських умовах
існування.
Спогади
Як давно відомо, ніщо не береться нізвідки. Світова
література – ніби тисячі й тисячі сосудів, що сполучені між собою. Серед
знавців це зветься інтертекстуальністю. Образи, локації, події, - все, що ви
бачите у новій книжці, ви могли бачити і раніше, тож підключайте пам’ять.
Можливо, цей герой схожий на давньогрецького Діоніса, а ці події нагадують
біблійну Таємну вечерю? Може, історія кохання головних героїв свіженького
роману чимось нагадує історію Ромео та Джульєтти? Побачивши ці зв’язки, які
іноді можуть сягати коріннями в минулі тисячоліття, ви відчуєте, наскільки
глибшим став текст, наскільки більшого, серйознішого сенсу він набув.
Символи
Пам’ятаєте, як розпочинається «Злочин і кара» Достоєвського?
З жовтої кімнати у жовтому місті. Якщо пригадати, що жовтий колір є символом
хвороби, можна передбачити майже всю історію душевних страждань і морального занепаду
головного героя. А також почасти зрозуміти мотиви його дій. Так само із іншими
творами. Вміння вирізняти символи із загальної маси тексту (а майже будь-який
якісний текст ними просто перенасичений!) може дати більш глибоке розуміння
образів і вчинків головних героїв, а також ідеї твору та головної думки автора.
Для прикладу наведемо найбільш розповсюджені символи, що зустрічаються як у класичній,
так і в сучасній літературі:
собака - відданість;
троянда –
жіночність;
лілія – чистота,
невинність;
скіпетр – влада;
сонце – життя;
свічка – релігійність,
віра в Бога.
І трохи складніше: погода, наприклад, майже ніколи не
залишається просто погодою. Якщо виходячи на вулицю, герой потрапляє під зливу,
вода з неба може бути передвісником суттєвих змін у його житті. Притому зміни
ці, зазвичай, не на краще. За виключенням ситуацій, коли герої гуляють під
дощем – так автори нерідко «очищують» їх дух, або, наприклад, совість.
Тут, до речі, варто зазначити, що один і той самий символ
у різних авторів може набувати різних сенсів. І завдання досвідченого читача – «розшифрувати»
символіку твору і зрозуміти приховану мову письменника.
Читайте із
блокнотом
Виписуйте все, про що спонукає вас подумати книжка.
Асоціації, власні спогади, роздуми про приховані символи і релігійні паралелі,
інформація про політичний чи історичний контекст написання твору. А наприкінці,
перегорнувши останню сторінку, спробуйте скласти коротке резюме, визначивши для
себе, що хотів сказати вам автор, що ви, власне, зрозуміли з цього видання для
себе, і до яких думок вам хотілося б повернутись. Трансформація думок у текст
зробить мислення більш системним, а прочитаний твір залишиться в пам’яті більш
чітким.
Взагалі ж, читайте без поспіху, вдумливо, повертаючись до
незрозумілих або найбільш цікавих моментів. Розцінюйте книжку не просто як
спосіб відпочинку, а як джерело знать та безцінного досвіду поколінь.
Читай. Мрій. Дій.
