м. Харків, 61037, вул. М. Гомоненка, 10
Vivat книжковий
інтернет-магазин
0
Кошик
0 грн.
0
Кошик
0 грн.

Book Friends: як українські видавництва колаборуються під час кризи

22.06.2020

Book Friends


Прогресивні українські видавництва колаборуються під час кризи. Це досить свіжий для України тренд, свідоцтво тієї адаптивності, яка сьогодні вкрай необхідна бізнесу та суспільству в цілому, щоб пережити складні часи. Вихідними відбулася зустріч CEO двох видавниць з читацьким ком’юніті у діджитальному форматі.

Ініціаторка зустрічі – Анна Похлебаєва (Артбукс). Її гостя – Юлія Орлова (Vivat). Співрозмовниці торкалися максимально відвертих тем. І ця прозорість – ключовий позитивний індикатор готовності особистостей індустрії до співпраці заради розвитку та популяризації книги в Україні.

Тож, якщо Ви не потрапили до ефіру – поринайте у Live-нотатки Insta-зустрічі Юлії Орлової та Анни Похлебаєвої у форматі «Book Friends #10». Говорили про книги та життя, про маркетинг та цифрові формати, гендерність, вдячність, видавничу спільноту та ще про безліч тем. 

image.png


«Є книжки, до яких українське суспільство ще не готове»

Юлія Орлова, Vivat : “Є багато цікавих книг, які ми не видаємо, тому що читачі до них доки не готові. Наприклад, ми видали книгу Рупі Каур “Молоко і мед”. Ми одразу розуміли, що ця книга не матиме попиту, але ця книга з категорії “потрібно видати”. А бували ситуації, коли ми видавали книгу за внутрішнім поривом, тому що вважали, що так правильно, і вона досить несподівано «заходила» читачу і мала попит…

Мене бентежить, що іноді слова “ви бізнесмени, маркетологи” звучать як докір на нашу адресу. Дивно було б, якби я сказала – та ні, ну що ви! Ми не такі (сміється). Але, з іншого боку, скільки б ми не прораховували, як відповідально не підходили б до вибору літератури, але ніколи не передбачиш – «зайде» книга або ні. Я спілкувалася з масою великих видавців за кордоном – і мені, наприклад, досі незрозумілий успіх “50 відтінків сірого”.

В кожному видавництві є хіти, є середня маса, а є позиції, які за умов однаково активних способів просування чомусь не приймаються читачем. У нас так само. Проте ми намагаємося, щоб кількість «хітів», переважала”.

Анна Похлебаєва, Артбукс

«Ми також зіткнулися з несподіваною ситуацією, коли своїм коштом надрукували 5000  книг про коронавірус. Така сума зараз в жодному видавництві не зайва, а в маленькому – тим більше, оскільки у нас йде рахунок не на мільйони, а на тисячі. Ми поширюємо цю книгу з кожним замовленням. Це був наш вибір – видати і дарувати цю книгу читачеві. Україна стала першою країною, в якій її вирішили надрукувати, а не просто викласти в онлайн. Ми бачили, що у Великобританії 1 млн завантажень за 2 тижні. В Instagram книга мала безліч гарних відгуків. А ось в нашому Facebook – товаристві з’явилися питання: чому ви випустили книгу з цієї теми, а не «про грип, рак» і так далі? Ці питання поставили мене у ступор. Ми чекали вдячності, тому що ні у кого не попросили грошей, а отримали таку несподівану реакцію І, Ви знаєте, я з вами абсолютно згодна з тим, що наше суспільство морально ще не готове до таких книг».

image-1.png

«Видавництво повинне йти за читачем, чи пропонувати нові теми на «подумати»?

Юлія Орлова, Vivat

«У нас була книга про те, як правильно проживати з тяжкохворими їх останні дні. Тобто – це книга про смерть. Я її прочитала, вважаю, що вона дуже важлива і потрібна людям. Вона не лише про онкохворих, вона торкається будь-яких термінальних стадій. Але ця книга у нас абсолютно не має попиту. І це не питання вартості, справа в тому, що на цю тему в Україні ще не готові говорити. І тут виникає питання – і на це питання у мене доки немає відповіді – ми, як видавці, повинні упереджати запити наших читачів, або ми, як видавці, повинні пропонувати нашим читачам різні теми на “подумати”, розвивати читача?»

Анна Похлебаєва, Артбукс

«Так, з новими незвичними темами читачі теж ростуть. Це якраз питання до того – видавництво – це місія або бізнес? І ми виховуємо смак читача або читач виховує нас?»

Юлія Орлова, Vivat

«Для себе ми визначили деяку пропорцію. Близько 10 % книг ми випускаємо, тому що вважаємо, що в нашому видавництві ці книги мають бути. Це ті книги, які, як ми заздалегідь розуміємо, не принесуть фінансового успіху. Вони продаються нижче за їхню розрахункову вартість, але мені здається, що ці книги повинні жити. Бізнес видавництва сьогодні влаштований таким чином, що я, як директор, маю можливість погоджувати свої дії з власником і дозволити собі це».

«Зараз – час вдячності»

Юлія Орлова, Vivat

«Ви торкнулися теми такого “читерства”, воно існує, і треба привчити себе не реагувати на нього. Я доки в процесі. Ми видали 14 млн книг за 7 років. 40 мільйонів людей живе в Україні. Це означає, що практично у кожного третього українця є книга нашого видавництва. Це при тому, що ми не видаємо підручники, не видаємо книги, обов’язкові до купівлі. Абсолютно трейдовий бізнес. Хочеш – купуй, голосуй своєю гривною за книгу, хочеш – не купуй. По суті, читач голосує своїми грошима.

Мені здається, що видавництво Vivat зробило свій внесок в культуру України, у формування книжкової спільноти. Але, варто обмовитися в інтерв’ю, висловитися якось неоднозначно – і все те, що ти хорошого зробив, вмить нівелюється, роздувається якась така бульба … і мене дуже засмучує бажання деяких людей поширювати негатив.

Анна Похлебаєва, Артбукс

Так, зараз ми навіть зі своїми співробітниками під час колективних бесід у Zoom, з родиною, домовилися про терпимість. Бо коли бізнес у кризі, вдома діти у віці 2,7 та 8,5 років, яким потрібний простір та активність – інакше – ніяк.

Зараз – час вдячності. Ми зробили окремий пост – просто поставте лайк вашому улюбленому видавництву та краще напишіть позитивний відгук, ніж виливайте бруд, тому що зараз працювати і видавати книги вкрай складно, особливо маленьким видавництвам.

image-2.png

«Видавці – друзі чи конкуренти?»

Юлія Орлова, Vivat

Я дуже люблю конкурентів. Це абсолютно практична любов. У гонці за лідера ти завжди показуєш кращий час. Тому чим крутіші наші конкуренти, тим кращими стаємо й ми. Мені подобається спостерігати за розвитком видавництв. Говорю собі, що я б і цю книжку хотіла в себе у видавничому плані мати, і ось цю… І в мене у бібліотеці багато книг, які я купую в інших видавництв, хоча могла б використати своє становище і ще на етапі продажу авторських прав викупити ці права. Тому я дуже люблю спілкуватися і дуже Вам вдячна за цей діалог, тому що мені здається, що видавці між собою зовсім не спілкуються і, наскільки я знаю – Ви перша, хто подібне організувала. Це геніальна ідея – створювати таку спільноту всередині видавничого бізнесу, в якому слухачі можуть поспілкуватися, з’ясувати, які проблем можуть бути всередині. І, ви знаєте, мені дуже хочеться максимально чесно відповідати на Ваші питання, незважаючи на фльор Instagram.

Анна Похлебаєва, Артбукс

Дякую за Ваші слова. Знаєте, із ким би ми не провели інтерв’ю, ми все добре розуміємо, що це – підтримка один одного. І мені дуже хочеться, щоб наші передплатники познайомилися з вашим видавництвом, вашими книгами, підписалися на ваш профіль, щоб ви розповіли про себе, тому що виявляється, що багато хто купує книгу і навіть не знає, яке це видавництво. А потім вже дома роздивляється і відмічає, що так, є видавництво Vivat, є Артбукс.

«Книжкові новинки у карантин»

Юлія Орлова, Vivat

В нас за 2 місяці вийшло близько 35 книг, але це не «карантинні» книги як такі. Ми їх здавали у друк на початку лютого і  отримали вже під час карантину. У квітні ми не здали жодної книги і тільки зараз – у травні, – плануємо здати в друк вісім.

image-3.png

Анна Похлебаєва, Артбукс

А нас називають психами. Ми за квітень видали 3 книги, одна з них – книга «Коронавірус». Знову ж таки, в нас були книги, які мі друкували в Польщі, тому що це co-edition. І ми повинні були їх забрати. І дві книги, які мі сьогодні отримали з друкарні, ми їх чекали – це “Хроніки Вудсфорту” і “Майнкрафт”. Ми дуже щасливі, що нам наш син підказав купити ці ліцензії і ми прислухалися. Але іноді це – лотерейний білет.

Юлія Орлова, Vivat

Тут ви витягнули абсолютно виграшний лотерейний білет з “Майнкрафтом”.

Анна Похлебаєва, Артбукс

Так, і я бачу, що ігрові книги “Майнкрафт” продовжують продаватися, і ми ексклюзивні представники “Майнкрафту”. І я часто думаю про інші невеликі видавництва, як вони вистоять в цю кризу. У нас хоча б “Майнкрафт” продається. У декого зараз взагалі практично немає продажів. Не можу не думати про це, тому що, повторюся, зараз час взаємопідтримки, терпимості й доброти.

«Правила жіночого бізнесу»

Юлія Орлова, Vivat

Я не згодна з думкою, що видавничий бізнес в Україні є жіночим. Чоловіків-видавців значно більше. Що ж до «трьох правил жіночого видавничого бізнесу» – я їх не знаю. Я не ділю бізнес на жіночий і чоловічий. Мені здається, що жінки спокійніші та конкуренція між нами не настільки яскрава. Моя, і, мені здається, що і Ваша, стратегія, така – домовлятися, дружити, розповідати щось, ділитися. І мені здається, що це абсолютно правильно. Днями я писала статтю про Маркетинг 4.0., і в цій моделі стрижневими є поняття ком’юніті та коллаборації. Це майбутнє бізнесу. Конкурентна стратегія втрачає свій сенс. Для мене дуже важливо, що ми разом з Вами зараз спілкуємося. Бо так у нашому суспільстві склалося, що чоловік чоловіку зі значно більшим задоволенням і бажанням допоможе, ніж жінка жінці.

Не пам’ятаю, де це почула, але я згодна з фразою про те, що “тільки жінка з великим серцем і правильним розумним підходом до життя може допомогти своїй подрузі, витягнути її з якоїсь ситуації й поставити її інтереси поперед своїми. У чоловіків, мені здається, це легше відбувається. Мені не дуже подобаються ці гендерні штуки: «жіноча дружба» – «чоловіча дружба». Вже щодо питань з жіночої логіки ми перемогли. Тому я дуже люблю жіночі коллаборації, коли жінки можуть спокійно спілкуватися, радитися, допомагати одна одній, і це нормально!

Підписатися на розсилку

 

50 грн
отримати знижку *
* Знижка діє при замовленні на суму понад 400 грн