Фінансову грамотність треба формувати в дитини змалку. У цій книжці розповідається про найважливіші фінансові поняття та створення середовища, яке допоможе вам і вашій дитині знайти спільну мову в обговоренні фінансів. Це треба робити незалежно від того, скільки їй років – 3 чи 23. Ви дізнаєтесь, як навчити дитину:
•розпоряджатися грошима;
•убезпечити покупки в інтернеті;
•заощаджувати в будь-якому віці.
Використовуйте цю книжку як путівник складним світом фінансів і дізнайтеся, що саме не треба казати дітям про гроші, прочитавши цей уривок.
Дехто вважає, що розповідати дітям абсолютно все — досить мудро. Але я так не вважаю. Коли справа стосується грошей, є речі, які діти, особливо малі, не готові осягнути і, які, коли чесно, їм не потрібно знати. Тут рішення залежить від ситуації. Якщо ви, наприклад, розповідаєте дитині, скільки грошей отримуєте, будьте готові до того, що вона діставатиме нас запитаннями, чому вона не може поїхати на море або купити в кіно попкорн за вісім доларів. Або, як варіант, будьте готові, що дитина розбовкає це своїм друзям. Ви — батьки, а тому маєте право і, ймовірно, зобов’язані іноді говорити: «Мама й тато не розповідатимуть про це. Не тому, що у нас від тебе є секрети, а тому, що є речі, якими батьки не діляться з дітьми, поки ті не підростуть». Тому ось вам перелік речей, які, скоріш за все, не варто розповідати дітям.
1. Ваша заробітна плата. Хай скільки ви заробляєте — 50 000, 150 000 чи 500 000 доларів, не варто розголошувати цифр. Це не означає, що ви не можете дати дитині загальну інформацію. Наприклад, ви можете сказати, що сім’я в США в середньому отримує дохід близько 65 000 доларів, і додати, що ви саме належите до цієї категорії. Сума, оголошена вами, може здатися дитині замалою або ж, навпаки, завеликою, залежно від її віку та обізнаності в цінах. Саме це і може стати відправним пунктом для обговорень витрат та заощаджень, описаних у цій книжці.
2. Хто з батьків заробляє більше. Якщо і ви, і ваш партнер працюєте повний робочий день, уникайте розмов про те, хто заробляє більше. Змалювавши дитині в цифрах картину, скільки заробляють мама з татом, ви можете підвести до думки (особливо якщо дитина ще досить мала), що внесок одного із батьків значно важливіший за внесок другого. Якщо нерівність так вас непокоїть, то навіщо ви цим ділитесь із дітьми? Звісно ж, підліток напевно знатиме, що, наприклад, роботу юриста зазвичай оплачують краще, ніж роботу вчителя. Якщо ж дитина все-таки порушує цю тему і хоче знати, чому ви як соціальний працівник заробляєте менше, ніж ваш партнер, який працює у банку, то це чудова нагода поговорити про психологічну вигоду та компроміси, на які одному з вас або вам обом довелося піти, щоб мати те життя, яке ви для себе обрали. Якщо один партнер весь день опікується дітьми, а другий заробляє гроші, то чому б не обговорити з дитиною важливість домогосподарства, пояснивши, що це також робота. Загалом, не беручи до уваги деталей, важливо продемонструвати єдність: ми команда, ми працюємо разом, і не важливо, хто скільки заробляє.
3. Сума на вашому пенсійному рахунку. Коли мені було приблизно десять років, моя сусідка Сьюзен повідомила, що на пенсійних рахунках її батьків, як вони самі зізналися, зберігається мільйон доларів. Спершу я подумала, що вона бреше. Зрештою, я ще не знала нікого, хто б мав мільйон доларів. Правдою це було чи ні, те, що я володіла тією інформацією — чи дезінформацією, що теж цілком можливо, — нікому не принесло користі. Пенсійні рахунки, програми пенсійного забезпечення, заощадження та інвестиційні рахунки — ваша власна справа. Дитині важко буде зрозуміти, що це не ті гроші, які можна витрачати, тож не можна просто зараз зняти з рахунка необхідну суму.
4. Ваші переконання щодо скупості/багатства/ледарства кузена Джона чи тітки Луїз. У кожної сім’ї є свої дивацтва. І, направду, велика кількість сімейних суперечок обертається навколо грошей. Але такі суперечки слід з’ясовувати без участі дітей. Певна річ, ви роздратовані через те, що ваш улюблений але безвідповідальний молодший брат замість віддати тисячу доларів, які вам заборгував і обіцяв повернути, спокійнісінько вирушає на відпочинок. Але якщо ви говоритимете про це в присутності дитині, вона не тільки буде налаштована проти дядька, а й надовго запам’ятає, що він винен вам гроші (ви ж навряд чи повідомите дитину про те, що борг повернено?). Якщо ж ви хочете розповісти дитині про те, як ми ризикуємо, коли позичаємо гроші родичам або друзям, не беріть за приклад того, кого дитина знає (або може здогадатися, про кого йдеться).
5. Скільки ви платите доглядальниці/няні/репетитору. Джана любить розповідати, наскільки шоковані були її діти, коли дізналися, що няні Дженіфер, яку вони просто обожнювали, платили, щоб вона проводила з ними час. Вони ж думали, що це Дженіфер платила мамі, щоб із ними побавитися. Немає нічого поганого в тому, щоб напередодні розповісти дитині, що няня — також робота (і чи не найважливіша за будь-яку іншу), але точно не треба казати, скільки ви за неї платите. Це може породити в дитині зверхнє ставлення до тих, хто її доглядає, і вона вважатиме, що її завдання — бути босом для них, поки батьків немає вдома. Ви ж не хочете, щоб ці люди втратили авторитет в очах дитини?
6. Скільки ви витрачаєте на подарунки. Дитина вже не відчуватиме тієї радості від отримання та дарування подарунків, якщо ви щоразу називатимете їхню ціну. При цьому не важливо, для кого подарунки було куплено — для сина, доньки чи когось іншого. Найважливішим є те, що цінність подарунка не завжди відображено у його ціні. Зрештою, найкращі подарунки, такі як випікання піци з татом чи спорудження фортеці з ковдр із мамою, взагалі безкоштовні. Але іноді діти не зовсім задоволені тим, що їм подарували, і це нагода поговорити з ними про гроші і про те, як важливо не тільки брати, а й віддавати. Діти можуть так поводитися не стільки через користолюбство, скільки через незнання всього, що відбувається, тому їм варто пояснювати певні ситуації. Так, десятирічний племінник мого друга розплакався під час святкування свого дня народження, коли помітив, що отримав менше подарунків, ніж торік. Його мамі довелось пояснювати, що тепер він старший і речі, які він хоче, коштують значно більше, тому кілька родичів склалися грошима, щоб купити дорогий iPad, про який він мріяв, замість зробити дрібніші подарунки окремо.
7. Як ви непокоїтесь через плату за коледж. Гадаю, вас, як і більшість батьків, по-справжньому жахає думка про те, що доведеться платити за навчання дитини в коледжі. Хоча у розділі 9 ви дізнаєтесь, чому так важливо говорити з дитиною про коледж, коли вона лише починає ходити у старші класи, — усе ж таки є різниця між цілеспрямованою розмовою і висловленням своєї тривоги. Уникайте занадто негативних висловлювань про те, наскільки дорогим є навчання та як ви нервуєтесь, чи зможете його оплатити. Навіть якщо ви не вдаєтесь у подробиці, діти можуть неправильно зрозуміти ваші гучні промови, а тому дійдуть висновку, що коледж — справді нелегка ноша і вони аж ніяк не хочуть, щоб ви її несли. Звичайно ж, ви не повинні свято присягатись, що сплачуватимете рахунки, хоч би куди пішла ваша дитина, якщо ви самі в цьому не впевнені. Але ви можете — і повинні — сказати, що навчання в коледжі або в будь-якому іншому навчальному закладі, без сумніву, в пріоритеті, і тому для вас це радість — відкладати гроші на майбутнє дитини.
