18.09.2019
28.06.2021
Антиутопії тримають в напрузі іноді навіть сильніше, аніж сюжети в жанрі жахів. Та ми все одно любимо їх. Бодай за можливість подивитися на альтернативну версію майбутнього, доведену часом до крайнощів.
Якщо ви любите жанр антиутопія, книги, які ми дібрали, займуть гідне місце на вашій полиці і змусять вас співпереживати персонажам, занурюючись у їхній чудесний світ новий.
Якщо ви шукаєте найкращі антиутопії, варто почати з класики жанру — роману Джорджа Орвелла «1984».
Великий брат, який стежить за кожним, поліція думок, двохвилинка ненависті — усе це реальність обивателів Океанії — тоталітарної держави, мешканці якої забули про свободу. Війна — це мир, свобода — це рабство, незнання — це сила. Таке партійне гасло проголошується зусібіч і поступово зомбує людей.
Що відбувається з особою, яка вирішила піти проти системи? Чи можна довіряти тим, хто вирішує боротися з тобою, чи ж усі довкола вороги? Роман пробирає до кісток і змушує подивитися на свободу слова і думки як на фундаментальну цінність нашого існування.
Олдос Гакслі «Який чудесний світ новий!»
Твори, що їх можна назвати класикою жанру антиутопія — книги Олдоса Гакслі. Світову популярність письменникові приніс роман «Який чудесний світ новий!».
На відміну від Орвелла, Гакслі створює геть інший світ, у якому всі люди однаково щасливі. Ба більше, тут немає ніяких приводів для смутку — дітей вирощують у пробірках, а вчені винайшли ліки від смутку та старості.
От тільки чого людям коштує такий сурогат життя?
Рей Бредбері «451° за Фаренгейтом»
Чи знаєте ви, що папір починає загорятися за температури 451° за Фаренгейтом? Пожежники, які замість ліквідувати полум’я займаються спалюванням книг, точно знають про це.
У чому винні книжки? У тому, що, згідно з думкою влади, саме вони поділяють людей на класи, зараховуючи одних до розумних, а інших — до дурнів. Тоді навіщо ж читати? Тим паче, якщо є телевізор.
У творі «451° за Фаренгейтом» усесвітньо відомий фантаст Рей Бредбері порушує головну проблему тоталітарного суспільства — зрівнялівку людей за допомогою загальної деградації населення.
Ентоні Берджес «Механічний апельсин»
Створюючи книги-антиутопії, письменники часто брали за основу тоталітарне суспільство. І «Механічний апельсин» Ентоні Берджеса не став винятком. Роман написаний на межі нервового напруження, емоції автора та персонажів відчуваються в кожній літері.
Головний герой, який усе життя проповідував насильство і скоїв чимало злочинів, сам стає жертвою. Потрапивши до в’язниці, він проходить програму перевиховання, мета якої — перетворити всіх бунтарів у послушників влади «механічних апельсинів».
Джордж Орвелл «Колгосп тварин»
Якщо ви любите жанр антиутопії, книги Орвелла — це найкраще відображення тоталітарного ладу й чудова сатира на Революцію 1917 року і, як її наслідок, — утворення СРСР.
Усі рівні, але хтось таки рівніший. Хто був ніким, той стане всім. Ці та інші крилаті вислови письменник найкраще розкриває саме в сатиричній притчі «Колгосп тварин».
Тварини, стомившись від влади людей, скидають своїх господарів і проголошують свою незалежну державу. Але як навести в ній лад, коли на чолі — свині, а найкращий працівник — загнаний кінь?
Курт Воннеґут «Колиска для кішки»
«Колиска для кішки» — дитяча гра, у якій за допомогою намотаної на пальці нитки створюються химерні візерунки.
Життя героїв в однойменному романі Курта Воннеґута так само складне й заплутане, як ця гра. Уявіть, що науковці винайшли зброю, здатну знищити всю планету. З цього моменту будь-які чвари — чи то на релігійному, чи то на класовому ґрунті — стають справжнім полем битви.
От тільки з кого почати і як виправдати вбивства людей? Чи є реальний привід знищувати планету? Попри легку оповідь, роман порушує складні теми і змушує замислитися про те, що ми приховуємо під благими намірами.
Лені Зумас «Червоний годинник»
Коли мова заходить про підвищення народжуваності та відновлення втрачених сімейних цінностей, страждають у першу чергу жінки. Одне рішення влади — і твоє тіло вже не належить тобі, а є радше інструментом для вирішення проблем.
«Червоний годинник» — це історія п’яти жінок. Хтось із них хоче зробити аборт, щоб не народжувати в юному віці. Хтось — узяти дитину із сиротинця або зайнятися кар’єрою. Хай там як, а для влади вони вороги, що порушують закон. Як відвоювати право на життя і знайти своє призначення?
І який стосунок до цих подій має науковиця, що жила багато років тому?
Сергій Рибницький «Жовтий закон»
Що ж ми все про зарубіжних письменників. Чому б не відзначити найкращі книги-антиутопії серед українських авторів? Приміром, роман «Жовтий закон», який переносить читачів на вулиці Києва. І не просто Києва, а міста, що після страшного теракту занурилося в анархію та хаос.
Людина людині тут ворог, і всім героям ой як несолодко. Але навіть у такі часи важливо визначитися, на чиєму ти боці: добра чи зла? І як далеко ти готовий піти заради справедливості.
Роман «Машина часу» був написаний понад сто років тому, але й досі не втратив своєї актуальності. Попри те, що твір відносять до жанру наукової фантастики, у ньому є всі ознаки класичної антиутопії: поділ людей на класи — морлоків та елоїв, де перші вважаються нащадками робітників і живуть під землею.
Чи зможе головний герой — мандрівник у часі, який прилетів у 802701-й рік, — змінити правила цього світу і врятувати свою нову знайому Віну?
Марґарет Етвуд «Оповідь служниці»
Роман «Оповідь служниці» став особливо популярним після виходу однойменного серіалу. У книзі розповідається про недалеке майбутнє і мешканців країни Ґілеад. Після появи нового вірусу багато жінок в Ґілеаді втратили здатність виношувати дітей.
Тих жінок, які ще здатні народжувати, вирішили зібрати й передати «господарям». Так вони зможуть виносити дитину багатій парі, а після — перейти в новий будинок.
На що здатні жінки, якщо забрати в них усе: свободу слова і пересування, право на свої гроші і власне тіло, можливості вибирати собі віру і любов?
Крістіна Далчер «Голос»
Фанати книги-антиутопії «Оповідь служниці» неодмінно оцінять і цей твір. Назва вже говорить про основне обмеження, яке застосовують до всіх жінок у вигаданому світі книги — за новими законами їм забороняється вимовляти більше ста слів на день. Що буде після сто першого слова? Удар електричним струмом, пущений по венах.
Важко уявити такий закон у сучасному світі, тим паче в США. Однак, коли раз по раз тебе карають за порушення — учишся говорити менше і втрачаєш свободу самовираження. І це триватиме доти, доки бодай одна жінка не зчинить бунт проти системи.
Думаєте, що книги-антиутопії створені лише для дорослих? А от і ні. Підтвердження тому — підлітковий роман «Музей крадіїв». Місто Джуел забирає в дітей найцінніше — дитинство. Щоб дитина завжди залишалася слухняною, її сковують срібними ланцюгами, які заважають нормально ходити.
І лише під час свята Розділення ланцюги знімають, і діти переходять у доросле життя. Головна героїня Ґолді напередодні Дня Розділення дізнається, що свято скасували. Вона втікає й ховається в музеї, де новий знайомець розкриває їй страшні таємниці міста.
Незвичайний для антиутопії твір, головні герої якого — діти. Але не варто дивуватися — книга порушує цілком дорослі проблеми (а її сюжет навіть крутіший за деякі романи в жанрі жахи).
Якщо коротко: група дітей потрапляє на безлюдний острів. Тут немає норм і правил соціуму, і, як у дикій природі, виживає найсильніший. Письменник докладно розповідає, як відбувається втрата моральності, та дає можливість поміркувати на тему: що залишиться від людини поза людським середовищем існування?
Юрій Щербак «Час смертохристів»
Дуже складний у прочитанні, але захопливий роман-антиутопія. Дії в ньому розгортаються перед початком «Четвертої глобальної війни». Книга — цікавий мікс фантастики, містики та антиутопії, приправлений любовною лінією, злочинами, високими технологіями та політичними інтригами.
І все це — на тлі глобальних змін, які відчує на собі кожен.
Завершує наш список книг-антиутопій роман британської письменниці Наомі Алдерман «Сила». Як і деякі інші твори з переліку, тут описується проблема гендерної нерівності.
Який вигляд має Жіночий день — квіти, цукерки, привітання з віршиками? А ось у героїнь роману їхній день настає разом з появою суперсили. Якоїсь миті кожна жінка одним порухом руки може викликати в людини сильний біль (або навіть убити).
Роман описує, що відбувається з людьми, коли вони здобувають владу, і як будуть мститися жінки, які довгий час виживали в «чоловічому» світі.
Коли ми уявляємо майбутнє, хочеться вірити, що воно не буде схожим на те, яким його змальовують нам книги-антиутопії. Утім, іноді така література може навіть надихати (хоча б тому, що після прочитання сучасний світ не здається аж надто безнадійним).
Любителі цього жанру очевидно вже знають про Олдоса Гакслі та Джорджа Орвелла. Сподіваємося, що ми змогли підкинути вам ще кілька цікавих сюжетів, які тримають в напрузі до останньої сторінки і залишають, хоч і не завжди світлий, але напрочуд сильний післясмак. Купити найкращі книги-антиутопії, які увійшли в нашу добірку, ви зможете в інтернет-магазині Віват.
